Ваша Святосте, Ми щиро вітаємо Вас від імені людей землі, відомої як колиска трьох небесних релігій, від людей, які прекрасно усвідомлюють Вашу священну місію зробити цей світ кращим місцем для життя. Ми також сердечно дякуємо вам за те, що всупереч щільному графіку, Ви знайшли час для зустрічі з нами.
Ми перебуваємо тут, щоб бути учасниками реалізації місії Папської Ради з міжрелігійного діалогу (ПРМД), ініційованої Папою Римським Павлом VI. Ми хотіли б бачити реалізацію цієї місії. Ми прийшли до Вас можливо навіть із деякою сміливістю запропонувати свою скромну допомогу у виконанні цього досить важливого завдання. Іслам залишається не зрозумілою до кінця релігією, і в цьому винні, насамперед, мусульмани. Своєчасне зусилля в потрібному місці може допомогти звести до мінімуму або усунути це непорозуміння. Мусульманський світ буде вітати можливість діалогу, який дозволить усунути вікові оманливі уявлення про іслам.
Людство час від часу розмежовувало релігію й науку, стверджуючи, що вони представляють дві протилежні точки зору. Але всі знання від Аллаха, і релігія також від Аллаха. Як же вони можуть конфліктувати? Тому наші спільні зусилля, спрямовані на зміцнення міжрелігійного діалогу для поліпшення взаєморозуміння й толерантності серед людей, можуть бути достатньо продуктивними.
Ми у своїй країні розпочали й дотепер підтримуємо діалог із лідерами різних християнських деномінацій. Ми ненав’язливо прагнемо підкреслити, що ці скромні зусилля не були марними. Нашою метою є встановлення братерства серед послідовників трьох монотеїстичних релігій шляхом терпимості й розуміння. Ми, об’єднавшися, можемо стати проти тих заблудлих душ і скептиків, і діяти, як криголами або як бар’єри проти тих, хто прагне бачити, як, так зване, зіткнення цивілізацій стане реальністю.
Торік ми провели симпозіум, присвячений миру й толерантності між цивілізаціями, у якому взяли участь деякі всесвітньо відомі вчені. Натхненні успішною роботою цього симпозіуму, ми зараз хотіли б спробувати повторити проведення таких заходів. У цей час ми готуємо конференцію з міжрелігійного діалогу, спрямованого на зміцнення зв’язків між послідовниками трьох монотеїстичних релігій, і сподіваємося на участь у цій конференції й представників Ватикану.
Ми не стверджуємо, що пропонуємо зовсім нові ідеї. Але, знову сподіваючись на Ваше розуміння, ми прагнемо озвучити кілька пропозицій, реалізація яких дала б нам можливість зробити свій внесок у досягнення мети цієї благородної місії. У зв’язку зі святкуваннями, присвяченими двотисячоліттю християнства, ми хотіли б запропонувати вам низку заходів, що передбачають спільні відвідування таких святих місць на Близькому Сході як Антак’я, Тарсус, Ефес і Куддус. Люди Анатолії з величезним нетерпінням чекають на можливість виявити свою гостинність. Після обговорення питання з палестинськими лідерами ми можемо одержати запрошення на спільне відвідування Єрусалиму. Цей візит може стати значним кроком уперед у справі проголошення цього священного міста міжнародною зоною, яку б і християни, і євреї, і мусульмани могли б вільно відвідувати без будь-яких обмежень і навіть без віз.
Ми також пропонуємо організувати серію конференцій спільно з представниками трьох найбільших релігій, перша з яких відбудеться в місті Вашингтоні, а наступні – у столицях різних країн світу. А другу серію конференцій було б ідеально організувати з нагоди святкування двотисячної річниці від дня народження вельмишановного Іси. Також була б дуже корисною програма студентських обмінів, адже спільне навчання віруючих молодих людей сприятиме їхньому подальшому зближенню. У рамках програми двостороннього обміну ми могли б заснувати богословський коледж поблизу міста Урфа, яке відоме як місце народження Пророка Ібрагіма, який вважається пророком трьох монотеїстичних релігій. Це може бути досягнуто шляхом розширення навчальної програми Харранського університету, або відкриттям нового університету із розширеною навчальною програмою, яка враховувала б потреби всіх трьох релігій.
Запропоновані програми можуть видатися на перший погляд нездійсненними, але завдяки спільним зусиллям їх можливо реалізувати. Є два типи людей у світі: конформісти й нонконформісти. Перші намагаються адаптувати себе до минущих цінностей і мінливих подій, що відбуваються в цьому суспільстві, а нонконформісти намагаються адаптувати суспільство до своїх цінностей і нових сприятливих подій. Тому ми можемо брати на себе сміливість і сказати, що прогрес у суспільстві здійснюється завдяки таким людям. І нам треба дякувати Аллаху за те, що Він створив таких людей.
Співчуття у зв’язку із подіями 11-го вересня 2001 року
Будь-яка терористична діяльність, від кого б вона не походила, – найбільший удар по миру й спокою. Жоден терористичний акт категорично не може бути схвалений незалежно від його причин і мети. Терор не може бути формою визвольної війни. Зокрема, його жертвами стають безліч безневинних людей. Терористична діяльність, що заполонила останні півстоліття нашої історії, завжди приносила більше шкоди самим терористам, хоча спочатку все виглядає так, начебто найбільше страждають непричетні. У цьому зв’язку терористичний акт, здійснений в Америці – огидний саботаж, спрямований не тільки проти США, але й проти миру в усьому світі. На таке здатні лише істоти з душами вбивць, які не мають нічого спільного з людством.
Терор жодним чином не може бути використаний для досягнення ісламської мети. Терорист не може бути мусульманином, а мусульманин – терористом. Мусульманин може бути символом лише миру, злагоди й спокою. Іслам ніколи не дозволить потопити корабель, на якому перебувають 9 убивць і одна безневинна людина для того, щоб злочинці загинули. В ісламі право на життя й недоторканність особи є священним, воно не буває більшим або меншим, і не можна жертвувати цими правами безневинної людини навіть заради суспільства.
Із цієї причини я гнівно засуджую терористичні акти, скоєні проти США й безсумнівно найбільші в історії цієї країни, незалежно від того, ким і в ім’я чого вони були скоєні. Цей напад заслуговує лише на ненависть і гнів, кожний повинен його засудити й затаврувати.
Розділяючи гіркоту втрати, висловлюю щирі співчуття рідним і близьким загиблих у результаті цих жахливих терористичних актів, а також офіційним особам Сполучених Штатів Америки й усьому американському народу.[1]
[1] Текст опублікований у газеті Washington Post у зв’язку з терактами, скоєними в США 11-го вересня 2001 року.
